Червона калина

    

Червоний колір - "Червона калина” об'єднує роботу щодо вивчення, збереження, примноження традицій і звичаїв українського народу, пропагування історії рідного краю, його культурного минулого і сьогодення, розвитку народного мистецтва, шефство над ветеранами війни. Відвідування історико-краєзнавчих музеїв, участь у мітингах, акціях.

Сценарій свята до Дня Захисника України

Ми роду козацького діти, землі українського цвіт

Фрагмент виступу фольклорного ансамблю Барвограй"

 Виступ  фольклорного ансамблю «БАРВОГРАЙ»

 На сцені діти одягнені в національні костюми, загукують на «ярмарок»

 -Увага! Увага! Спішіть , поспішайте!

Господарі й гості. Глядіть, не минайте.

-На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці.

 -На ярмарку нашім веселім. Багатім

Є чим дивуватись. І є що придбати.

-Тут щедрі дарунки із саду й городу, 

Тут  пісня і жарти усім в нагороду.

-Тут речі умільців ні з чим незрівняні,

Барвисті стрічки. Рушники вишивані.

-Полив»яний посуд – жерелі, горнятка. 

Сопілки - хлоп»ятам, намисто – дівчаткам.

-Мерщій на ярмарок всі поспішайте!

Купуйте. Милуйтись. Танцюйте і грайте!

Ведуча. І потягнулись на ярмарок і старе, І мале, І багате, І бідне, і вродливе, і не дуже. Хто пішки йде. Хто на коні їде, хто на машині, а хто...

Одним словом.... На ярмарок!

 А на ярмарку... 

 Виходять діти в українських костюмах, розміщуються по всій сцені, створюючи картину ярмарку

 -Горіхи. Горіхи, 10 гривень жменя.

-А чого це ви, сусідко, лізете зі своїм товаром поперед мене?

-Та чи вам місця мало? Ставайте ось тут!

-Цибуля. Найкраща у світі цибуля. Солодка, як мед. Мерщій купуйте цибулю.

-Картопелька, з власного городу, свїми ручечками вирощена, 

Купуйте  картопельку смачненьку.

-Бурячки, кругленькі і дуже смачненькі.

-Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу, хоч зараз готові.

-Чоловіче. А скільки ваша корова дає молока?

-А хіба ми його бачили?

-Хто гострого хоче часник хай придбає, 

Він  всякі мікроби вогнем випікає.

-Кумасю. А чого це ваша курка така синя?

-Хіба ж ви її хочете купити?

-Та хочу. Та ж вона дуже синя!

-А ви запитайте її ціну, то й ви посинієте.

-Яблучка. Дуже смачні яблучка!

-А чому ж вони такі дорогі?

-Бо з чужого садка крадені!

-Скільки коштують яйця?

-Гривня за штуку.

-То набийте мені два десятки!

Ведуча. А тим часом сонце піднімається вище.

 Діти розігрують сценки-діалоги

 -Тату! Кінчайте торгувати.

-Чому синку?

-Бо мені вже нічим здачу давати!

-Діду. Корову продав?

-Продав!

-А гроші ж де?

-Та воно, бач...Ополоника купив!

-Куме! А що ти купив?

-Козу!

-Скільки дав?

-П»ять кіп!

-Де ж вона?

-Та продав!

-За скільки?

-За п»ять кіп!

-Нащо ж так багато витратився?

-Дарма, аби свіжа копійка.

Пісня у виконанні дитячого ансамблю «Барвограй»

 Ой, що ж то за шум учинився?

То на ярмарок народ повалився.

 Той воли собі придбав, той спідничку.

Тепер добре і дружині й чоловічку.

 Ведучий. Так починається ярмарок, шумне веселе свято. Повне сміху, пісень і гумору. 

Торгівля йшла цікаво. Приправлена то байкою, то жартом, а то й сваркою або навіть і бійкою.

Ведуча. Продавали й купували все: від шила до воза, від курки до корови, продавали, навіть, кого б ви думали? Чоловіків!

 Інсценізація пісні  «Ой там, на товчку, на базарі» 

 Ой там, на товчку, на базарі,

Жінки чоловіків продавали, 

Як прийдеться до ладу, 

То я свого поведу та й продам. 

Із лик мотузок ізсукала, 

Взяла свого милого залигала. 

Та й повела на базар, 

До терниці прив'язала. 

Як наїхало торгувальниць, 

Як наїхало купувальниць, 

Стали думать і гадать, 

Що за цього мужа дать.. .

Сценка – діалог між «продавцем та покупцем»

-Ой да продай, жінко, мужика...

-Дак купуй!

-А що ж ти за нього просиш?

-Та це таке ледащо, що я його і задарма віддам!

-А що й справді ледащо?

-Та нічогісінько не вміє. Ні орати, ні сіяти, ні  жати, ні в копи складати.

Навіть ложки до рота не донесе, щоб не обляпатись.

Ну то як ? Потрібно тобі таке ледащо?

-Та візьму вже, коли задарма, а я вже його навчу...

І орати. І косити. Воду із ставка носити.

І обід мені варити.

Хлів і хату підбілити.

Добре за дітьми ходити,

Гроші буде зароблять, до копійки віддавать.

Буду в нього я як рожа,

І рум»яна, і пригожа,

Буду в розкоші я жить,

На руках мене носить, буде він.

 

-Оце  мені лихо, оце мені горе, це ж якого чоловіка я хотіла позбавитись, ще й задарма! Це ж мені пороблено, мару напущено, не віддам і не продам, я такого чоловіка. Ходімо додому,любий, бо за цим ярмарком вся робота стоїть.

 

 пісня:

- Продай, милий, сиві бички, купи мені черевички,
бо я панського роду, не ходила боса зроду,
гей, гей, гей, не ходила боса зроду,
гей, гей, гей, не ходила боса зроду !

Продай, милий, дві телиці, купи мені дві спідниці,
бо я панського роду, не ходила гола зроду,
гей, гей, гей, не ходила гола зроду,
гей, гей, гей, не ходила гола зроду !

Як став милий продавати та на милу купувати,
нічим в хаті запалити, ніщо дітям ізварити,
гей, гей, гей, ніщо дітям ізварити,
гей, гей, гей, ніщо дітям ізварити !

Поліз милий на гору, дістав хомут і дугу,
притягає додому, затягає на милу,
гей, гей, гей, затягає на милу,
гей, гей, гей, затягає на милу !

- Ой ти, мила, чорноброва, поїдемо в ліс по дрова,
тпру, гоп, моя люба, прив'яжу тебе до дуба,
гей, гей, гей, прив'яжу тебе до дуба,
гей, гей, гей, прив'яжу тебе до дуба !

Іде милий під гору, вдарив милу по чолу,
тпру, гов, чорноброва, перевернеш мені дрова,
гей, гей, гей, перевернеш мені дрова,
гей, гей, гей, перевернеш мені дрова !

mod.

- Продай, милий, , черевички, купи собі сиві бички
бо я панського роду, не ходила в возі зроду,
гей, гей, гей, не ходила в возі зроду,
гей, гей, гей, не ходила в возі зроду !

гей, гей, гей, не ходила в возі зроду,
гей, гей, гей, не ходила в возі зроду !

Учасники ансамблю розігрують сценку між хлопцями та дівчатами

-Ой щастить нам, хлопці в цьому році.

-Ой щастить дівчата.

- Корови доються.

-Кури несуться,

-Дощик  іде рясно,

-Сонце світить ясно.

-Дівчата!

-Га?

-Давайте горох посіємо. Коли вже так щасно, то й горох уродить рясно.

-Продамо!

-А гроші заховаємо!

-Давайте , мерщій сіяти!

Пісня

Ой підемо дівко підемо-підемо

Ой підемо дівко в поле жито жати

Ой хоч піду то жати не буду

Бо Пшениця Ярова болить в мене голова

Ой підемо дівко підемо-підемо

Ой підемо дівко Буряки копати

Ой хоч піду копати не буду

Бо Велика Гичка а я невеличка

Ой підемо дівко підемо-підемо

Ой підемо дівко тай Овес в'язати

Ой хоч піду в'язати не буду

Напни мені Холодок я лежати буду

Ой підемо  дівко підемо-підемо

Ой підемо дівко до Кума гуляти

Ой дай Боже сто років  прожити

Через день через два до Кума ходити

сценка

-І навіщо оцих дівчат тільки придумали?

-Щоб співали.

-Та ти що?  Дівчата, щоб на них женитись.

-Оженіть мене вмить, бо дуже кортить. Інакше мені на цім світі не жить!

-Бач, як воно, хоче наш Оьелько оженитись. Тож давайте виберем йому гарну жінку!

-Чом не жінка Оксана?

Оксана, як мак рум»яна.

-Тю рум»яна, як сметана, білолиця, як мазниця!

-Не те гарне, що красне, а те, що подобається.

-Хай сватає Орисю.

Орисенька. Як та писанка!

-Добра мені писанка! Виглянула у вікно – три дні собаки брехали, а одна придивилася, то й зовсім сказилася!

-І так. І сяк. А все не так!

-Нічого не вдієш, питай за Горпину!

-Ой, Горпина, підійдеш на хвилину -  милуватимишся годину!

Горпині гарно і в хустині. Бо в неї очка, як небо сині!

-А серце з перцем!

-Ой дайте перцю мед закусити!

Пісня

Кину кужіль на полицю,

Сама піду на вулицю.
Нехай миші кужіль трублять,
Нехай мене хлопці люблять.

На городі сіно гребла,
Черевички загубила,
Черевички загубила,
Собі хлопців наманила.

Я нікого не любила,
Тільки Петра та Данила,
Грицька, Стецька та Степана,
Вийду заміж за Івана.

Полюбила гультяя,
Така доля моя!
Я думала кучерявий,
В його чуба нема!

Ведуча. Ось так, коли вже скошений останній сніп,  коди повні засіки і в людей. І в держави, коли є хліб і до хліба, проходять ярмарки на Україні.

А дарує нам це свято осінь  на урожай багата.

Тож і не дивно, що саме восени свткують день працівника сільського господарства.

Ведучий. Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою. Велика подяка вам за любов до землі, терпіння і витримку. Щастя, злагоди в кожну домівку.

Ведуча. Нехай нива щедро колоситься, здоров’я міцніє, а трудові успіхи примножуються.

Коли любов не має меж,
Коли душа не знає втоми,
Коли Землею ти живеш -
Праця твоя стає святою!

Керівники: Косенко Л.Ф., Шрам Л.В.