Ми роду козацького діти, землі української цвіт (пізнавально-розважальне свято)
Мета.
Ознайомити учнів
з історією свята Покрови
Пресвятої
Богородиці;
з традиціями і звичаями відзначення
Дня українського козацтва; пояснити
учням значення Пресвятої Богородиці у
житті козацтва та українського народу;
сприяти усвідомленню учнями важливості
збереження християнських цінностей у
житті нашого народу на сучасному етапі
розвитку України;
прилучати дітей до цінностей народного
життя, традицій рідного краю; виховувати
любов до рідної землі, її традицій,
вірувань;
виховувати мужність, сміливість.
- Пісня «Диво-осінь»
Учень
1.
Золота
красуня – осінь-чарівниця!
По
землі ступає, золотом іскриться.
В
жовте і червоне листячко фарбує,
І
картини дивні, чарівні малює!
Учень
2.
Небо
синє-синє, листя кольорове,
А
яке довкілля радісне, чудове!
А
які жоржини, наче сонце, квіти.
Світ
наш неповторний, гарний, розмаїтий!
- Вальс осінніх листочків
Осінь.
Привіт,
маленькі друзі, листочки золоті!
Як
вам живеться вже не на кронах, а на землі?
Листок
1.
Ми
раді, дуже раді бачити тебе,
Красива
і чарівна, ненько-осене!
Листок
2.
Тільки
сумно і проймає щем,
За
привітним сонечком і теплим дощем.
Листок
3.
Та
радіє в нас і горить душа,
Бо
ми є іскриста осіння краса.
Листок
4.
Ми
призначені для краси й добра,
Милуємо
око й землю зігріва.
Листок
5.
Осене,
осене, ти ще не спіши,
По
стежках незвіданих нас всіх поведи.
Розкажи,нам
любая, з чим до нас прийшла,
Відкривай
сторінку свого календаря.
Осінь.
Добрий
день, в добрий час!
Рада,
рада бачить вас!
Не
впорожні до вас прийшла.
Я
вам дарунки принесла.
У
мене в кошику – калина,
Щоб
здоровою була кожна дитина.
На
рушнику даю вам коровай –
Щоб
завжди був багатий урожай.
Дарую
вам Богородиці ікону
Для
збереження вашого дому.
Для
захисту вашої родини,
Для
щасливої кожної днини.
Осінь
до вчителя…
- Ось сторінка мого календаря.
Для
вас я свято принесла.
Вчитель.
Дякую
тобі, Осене! Не поспішай, будь ласка,
залишся на нашому святі!
- Діти, а ви знаєте яке свято ми святкули цього тижня?
14
жовтня,
православні християни усього світу
святкують величне свято - Покров
Пресвятої Богородиці.
Народилося це свято ще дуже-дуже давно
в Греції. На столицю цієї країни – місто
Константинополь напали вороги, жорстокі
воїни. Відчувши небезпеку, жителі міста
заховалися від нападників у церкві і
щиро благали Божу Матір про допомогу.
Тоді у високості з’явилася Пречиста
Діва. Вона тримала у руках свій Покров,
яким вкрила християн. Ворогам не вдалося
протистояти силі Божій і вони залишили
місто, так і не захопивши його. Новина
про чудо, яке сталося тоді, обійшла увесь
світ. Кожен хто чув її, дивувалися Величі
Господній.
Давайте,
зараз усі разом попросимо у Пресвятої
Богородиці для нас і нашого народу
захисту від хворіб, бід, від голоду і
війни.
Учні
хором.
О,
Мати Божа! Ми - твої діти.
Тобі
сьогодні приносим квіти.
Тебе
благаєм, уклінно просим,
До
Тебе в небо ми руки зносим.
Прийми
нас, Мати, під свій
Покров,
Тобі
даруєм серце й любов,
Від
нужд і горя нас збережи,
В
лихій годині нам поможи.
Учениця1.
Свята
Заступнице! Пречиста Діво!
Ти
оповий нас Покровом білим,
І
під опіку візьми Вкраїну,
Не
дай їй впасти знов на коліна.
Учениця2.
Народ
наш просить захисту в Тебе,
Бо
Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми
нас ще раз під свій Покров,
Вкотре
благаєм Тебе ми знов.
Учениця3.
Ти
захисти нам Матір-Вкраїну,
Не
дай зробити з неї руїну,
З
колін підвестись нам поможи,
Вкраїну
вільну нам збережи.
Вчитель.
Особливо шанували на Україні Покрову
запорозькі козаки. Вона була їхньою
заступницею у далеких походах. Священною
для кожного козака на Січі була Покровська
церква, від порога якої січовики вирушали
на захист рідної землі і куди з подякою
за порятунок поверталися після походів.
Козаки
настільки вірили в силу Покрови Пресвятої
Богородиці і настільки щиро й урочисто
відзначали свято Покрови, що впродовж
століть в Україні воно набуло ще й
козацького змісту та отримало другу
назву -Козацька Покрова. А з 1999
р.
свято Покрови в Україні відзначається
ще й як День
українського козацтва.
Учень.
Улюблена
Богом перлина
Для
всіх українців одна
Козацька
моя Україна
Хлібів
золотих сторона
Негодами
лютими бита
Віками
ти йшла до мети
Тобі
в небі зорею світити
І
волю,
і долю знайти.
Вчитель.
За
добру долю і волю України колись боролися
козаки. А тепер за волю нашої України
борються солдати. Багато з них гине у
боях, але дух свободи не вмирає. Вони
будуть жити в нашій пам’яті.
Вчитель.
Дорогі батьки, діти! Давайте у думках
згадаємо тих, хто віддав своє життя за
нас з вами.
- Хвилина мовчання (метроном)
Вчитель.
Зараз
у жилах кожного Українця тече козацька
кров, тече сміливість, мужність, героїзм
і любов до Батьківщини, бо ми роду
козацького діти, землі української
цвіт.
Хлопчик
1.
Ми
роду козацького діти,
ми
любимо сонце і квіти,
і
сонце нам шле свій привіт.
Ми
роду козацького діти,
землі
української цвіт.
Хлопчик
2.
Ми
є діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Хлопчик
3.
Добром
тримається весь світ,
Ця істина йде із роду в рід.
І ми, сміливі козачата,
Добро це будем захищати.
Ця істина йде із роду в рід.
І ми, сміливі козачата,
Добро це будем захищати.
Хлопчик
4.
Все,
що рідне – хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра, рідна мова,
Найдорожче і святе!
Рідна віра, рідна мова,
Рідний
край наш над усе.
Сценка
«Козацька слава»
Вчитель:
- Кілька секунд звучить мелодія козацького маршу
«Гей,
там на горі…» і стихає…
Ось
погляньте любі діти,
Хто
до нас так поспішає.
Бравим
кроком і запалом
Кошовий
нас всіх вітає.
Кошовий:
(скидає
шапку,
вклоняється)
Добрий
день, вам люди добрі.
Щирі,
чесні і гонорні.
Ой
чи чув,а чи здалося?
Про
козацьку славу йшлося.
Я
ж вповім таку вам річ –
Про
козацьку славну Січ.
За
шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
І країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
І країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
1-й
учень:
Можна
, батьку, я скажу…
В
сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
2-й
учень:
Вибачте,
що перб’ю, та сказати дуже хочу….
Козаки
скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Іскри
скачуть з-під копита.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
Кошовий:
- Ну, ви молодці хлоп’ята,
ніби
справжні козачата.
Пам’ятайте,
любі діти,
Щоби
ви тепер жили,
хтось
життя своє зложив.
Цар
Петро і Катерина
зневажали
наш народ.
Горювала
Україна
під
п’ятою всіх заброд.
Але
наш народ боровся,
і
Хмельницький в нас знайшовся,
і
Сірко, і Дорошенко,
Полуботок
й Морозенко.
От
гетьманський славний ряд
Імена
їх знає всяк.
- Пісня «Ми – нащадки козаків»
А
тепер скажіть, будь ласка,
Що
говорить вам «козак»,
це
крилате горде слово.
Чом
завжди буває так,
що
світлішає від нього?
Розшифрування
слова «козак»
Учень
1.
К
–
Козак – герой народу України.
Козакувати
– справа не проста.
Коли
державу відбудуєм незалежну,
Красою
слава запалає золота.
Учень
2.
О
–
Острів Хортиця – республіка козацька,
Ось
де слава розквітла буйноцвіттям!
Ой,
як боронили наші предки хвацько
Острів,
Україну, наше довголіття!
Учень
3.
З
–
Запорожець завше знає,
Звідки
ворог зазіхає,
Зможуть
легко перемогти
Запорожці
– козаки.
Учень
4.
А
–
А це слово всі прочитайте.
А
потім славу козацьку згадайте.
Аби
не забути історію роду,
Аби
бути гідними дітьми народу.
Учень
5.
К
– Козаки – це вільні люди!
Козаки
– безстрашні люди!
Козаки
– борці за волю,
За
братів щасливу долю!
- Пісня «Ми - козаки» (дует)
Кошовий:
А
чи знає дітвора, яка вдача в козака?
Хлопчик
1.
Гей,
козак – козаченько,
Тай
хоробре серденько,
Ой,
міцні в нього руки –
Ворогам
для науки!
Хлопчик
2.
Як
козак засміється –
Ворог
з страху трясеться,
Як
козак заспіває –
Той
чимдуж утікає!
Хлопчик
3.
Як
козак затанцює –
Увесь
світ його чує,
Зелен-дубе
розвивайся,
Гей
душа, розкриляйся!
- Танець «А ми хлопці козаки» під мелодію маршу
Вчитель:
А зараз, хлопці – козачата на вас чекають
справжні випробування. Ви маєте показати
всім, що ви діти козацького роду. Отже,
козаки шикуйсь! На перший – другий
розрахуйсь, в дві колони перебудуйсь!
Всі
разом, гучно козацький клич промовляємо….
Всі
хором.
Я
козак і ти козак,
Я
вояк і ти вояк,
Щоб
в бою стояти мужньо
Ми
повинні бути дружні.
Ми
хоробрі вояки –
Побратими-козаки.
- Під час конкурсів звучить мелодія «Веселий гопачок»
- Конкурс І.
Стати
справжнім козаком міг не кожен. На
острові Хортиця кожному юнакові
влаштовувати випробування.
Між скалами закріплювали жердину, по
якій з зав’язаними очима повинен був
пройти новачок. Якщо оступався, внизу
його ловили січовики. Тоді він приходив
здавати іспит наступного року.
Завдання
на козацьку обачність.
Команди повинні пройти по лавці туди і
назад і передати естафету іншому долонею
по долоні.
- Конкурс ІІ.
Серйозним
випробуванням для юнаків був бурхливий
Дніпро. Його треба було перепливти туди
і назад.
Завдання
на козацьку витривалість.
За допомогою 2-х зрубів з пеньків
переправитись на інший кінець залу,
жодного разу не ступивши на підлогу.
- Конкурс ІІІ.
Кінь
козацький – вірний друг –
Знає
весь Великий Луг,
Козака
не підведе,
Не
покине він ніде.
Завдання
на козацьку спритність.
Проскакати на "коні” (з м’ячем
затиснутим між ногами) дистанцію,
повернутись у курінь і передати "коня”.
- Конкурс ІV.
У житті
козака було безліч пригод, безліч
несподіванок, Бувало й таке, що потрапляв
козак у полон. Що тоді робити, треба ж
якось вибиратися?
Завдання
на козацьку винахідливість.
Втеча з полону – розв’язування вузлів.
- Конкурс V.
Ой,
які ж обережні, витривалі, сміливі,
спритні, винахідливі наші козачки. Ви,
мабуть, вже й зголодніли. Чи знаєте, які
страви любили їсти справжні козаки?
Про
це вам розкажуть наші дівчатка.
Сценка
«Козацькі страви»
Дівчинка
1.
Ось
куліш козацький, страва пресмачна,
Як
в мисці він, то свято в козака.
Послухайте
самі – смакота це, а чи ні?
Киплять
свинячі весело реберця,
Промита
мірка доброго пшона.
Шкварчить
засмажка із цибульки й сала,
Готова
скоро страва запашна!
Дівчинка
2.
Парує
в мисці козака
Борщ
червоний – смакота.
Та
щоб його приготувати
Всі
інгредієнти треба на гостину скликати.
Обов’язково,
м’ясо запросити,
Тiльки
горде воно, сите,
Зразу
видно - не рiдня.
А
Квасоля, сваха рiдна,
Веселенька,
хоч i бiдна,
Не
пропустить цього дня.
Кум
Буряк, кума Морквина,
Капустина,
Цибулина
Вже
й самi з городу йдуть.
Бараболi
десь не видко.
Це
ж Борщева рiдна тiтка,
Як
рiдню таку забуть.
Часничина
бородатий
Вже
глухенький i про свято
Не
допетрає нiяк.
Ще
запрошене до мене
Молоде
все та зелене:
Крiп,
Петрушка, Пастернак.
Дівчинка
3.
Ось
півмісяці у мисці,
А
над ними в'ється дим,
Бо
гарячі - масло тане...
Чи
ж ви знаєте, що це?
Це
– вареники в сметані,
Найсмачніші
над усе!
З
сиром ось жовтіють в мисці,
І
з картоплею киплять...
Полюбляють
українці
За
столом поласувать.
Ще
з капустою наварим,
Та
з грибами - пахнуть як!
Поласуємо
ми з вами,
Поласуємо
- ще й як!
Дівчинка
4.
Візьму
роботящих мікробчиків-дріжджів,
Водичку
і борошна ціле кіло.
Гарненько
усе це змішаю у діжці
І
виліплю з тіста пампушки кругленькі,
У
пічці спечуться пухкі та біленькі,
Скуштує
козак й посміхнеться у вус,
Не
може забути пампушечки вкус.
Дівчинка
5.
Ой,
смачна вона, духмяна,
Манна,
рисова, гречана,
Люблять
козаки з пшона,
Це
ж бо каша запашна.
Кажуть
люди, що без каші,
Хлопці
схожі на «кулешу».
Каша
сили додає,
І
у м’язах тонус є.
Вчитель:
Українські
страви:
Каші
та приправи,
Різні
види борщику
І
пампушки в горщику,
І
сальце із часничком,
Деруни
із молочком,
Картопля
в мундирі,
Варенички
з сиром,
З
хроном холодець,
Хліба
буханець.
Ось,
що любить козак молодець!
Конкурс
VІ.
Завдання
на козацький апетит. З
кожної команди по одному козаку. Вони
будуть змагатися, а хто ж швидше з’їсть
кашу.
Дівчатка.
Каші
скуштували
Набралися
сили
Козаченьки
смілі
Козаченьки
вмілі.
Вчитель:
Дорогі
хлоп’ята – козачата! Хочу вам сказати,
що сьогодні в нас немає ні переможених,
а ні переможців. У козаків було гасло»
«Дружно
жити – не тужити!». Навіть
якщо у когось, щось не виходило, то наше
завдання одне одного навчати і допомагати.
Всіх вас вітаю!Ви пройшли всі козацькі
випробування і вас можна зарахувати у
козацькі лави. Правду ж я кажу,
батьку-кошовий?
Кошовий:
Радий,
я за вас хлоп’ята,
Радий,
мої козачата!
Ви
народжені для волі
В
рідній хаті, в ріднім полі.
Прийміть
від мене, козака,
Та
від усього козацького роду
Найщиріші
вітання та побажання:
Щоб
хлопчики-козачки були міцні, як дубки,
А
дівчата-ластівки, як червоні ягідки.
Вчитель.
Не
забуваймо, воля – найвища цінність у
житті,
Вільний
не може збитися з путі.
Всі
ми цінуємо братерство і згоду.
Ми
– не раби, козацького ми роду.
Хлопчик
.
Ми
- сини твої Вкраїно.
В
нас сила
духу непоборна!
Козацтво
– слава України,
Це
гордість наша всенародна!
- Пісня «Гей шуми Великий луже»
Немає коментарів:
Дописати коментар